Сучасний український класик

 

Талановитий український письменник, відомий як «народний синоптик», чиї прогнози неодноразово збувалися. Книги Володимира Лиса мають відзнаки на «Коронації слова» та інших всеукраїнських конкурсах, а його літературна майстерня може похизуватися творами різних жанрів.

Дебютував письменник як драматург, кілька його п’єс були поставлені у різних театрах України. Прозаїчні твори Володимир почав писати з 1985 року. Сам він про процес своєї роботи говорить: «Я ніколи не сідаю писати твір, не склавши своєрідного плану-конспекту. Потім за цим планом пишу. Але дуже часто буває, що по ходу дія завертає в абсолютно неочікуваний бік. Тоді я йду вслід за своєю інтуїцією». Це характеризує його як свідомого та серйозного автора, саме тому твори Володимира Лиса вигравали також конкурси радіоп’єс, а самого автора у 2010 році було визнано «Митцем року». У 2012 році його твір «Століття Якова» було визнано «Найкращим романом десятиліття» на «Коронації слова». За цією книгою навіть було знято історичний мінісеріал.

Століття Якова

Роман — своєрідний епос-біографія одного поліського українця, який за свій столітній вік пережив п’ять держав: Російську імперію, УНР, Польщу, гітлерівську Німеччину, сталінський СССР. Доживши до держави Україна, він опинився перед лицем і родинної, і національної драми, яка була запрограмована катастрофами XX століття.

Соло для Соломії.

Соломії довелося жити у важкий час. Війна, колективізація, ще одна війна. Але вона, незважаючи ні на що, йде за покликом серця, помиляється сама й легко пробачає помилки іншим.

Стара холера

Єва була найвродливішою дівчиною в селі, але чоловік, якого вона покохала на все життя, одружився з її сестрою Павлиною. Єва поламала їхній щасливий шлюб… А на старість лишилася самотньою. Як і Адам, що все життя до нестями любив чужу дружину. Друзі Адама, колишні хулігани та відчайдухи, «дідусі-розбійники», вирішують одружити цих двох. Та як звести упертих самітників? Тим часом у великому місті Ліза, онука Павлини, будує своє життя разом із коханим Степаном. Однак, здається, вона втрапила у велику халепу… І тепер спалахне боротьба двох молодих за своє щастя, і несподівано в цю боротьбу втрутяться не такі вже й прості діди з поліського села…

Графиня

 Розмінявши п'ятий десяток, провінційний художник і шкільний учитель малювання Платон Лемещук не мав ілюзій стосовно того, що він "міг би" у цьому житті і яким воно є в реальності. Численні пейзажі рідного містечка Густого Лугу, кілька портретів і талановита учениця Люба - єдина, за чиє майбутнє він колись справді боровся, і єдина, чиє кохання не схотів прийняти. І коли одного дня він якимось містичним чином втрачає усі свої картини - останніх свідків, що він був художником, - Платон відчуває: і він, і все налякане таємничими вбивствами містечко стали жертвами чиєїсь злої волі, абсурдної фантазії. Химерні спогади про чуже минуле, навіяні портретом фатальної графині Венцеслави, змушують його знову взятися за пензля, бо тільки митцю дано відповісти на питання: невже хтось хоче відтворити минуле і повернути час назад?